Перейти к содержимому


Фотография

Перерахунок за ЖК послуги


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 136

#11 константин71

константин71

    Новичок

  • Пользователи
  • Pip
  • 4 сообщений

Отправлено 26 Декабрь 2015 - 06:39

Даже министру ЖКХ  нынешняя разница в тарифах  непонятна :))) Кто как хочет и что хочет то и устанавливает получается... Тарифы на тепло в Украине рассчитываются с проблемами Экс-министр ЖКХ Кучеренко считает, что в стране должны появиться тарифные обмудсмены. 

В столице счетчики тепла поставили в большинстве многоэтажек. Однако на днях там появились объявления – суммы в платежках за тепло пересчитают, ведь в ноябре людям посчитали расходы по нормативу – 16,14 грн за метр!!! В Днепропетровске цена на отопление по нормативу составляет больше, чем в Киеве – около 18 гривен. А в Краматорске стоимость рекордная - 26 гривен.

По словам экс-министра по вопросам жилищно-коммунального хозяйства АлексеяКучеренко, нормативы на тепло могут и должны отличаться в разных городах. Но нынешняя разница эксперту непонятна.

"В каждом городе должен появиться свой тарифный омбудсмен – защитник прав потребителей. И он не должен назначаться мэром. Надо, чтобы действовала процедура выбора потребителями", – говорит Кучеренко.

Единственный выход, по словам эксперта, – жаловаться в органы местной власти, ведь они имеют непосредственное отношение к формированию тарифов.

В свою очередь, работники Министерства регионального развития пообещали, что тарифына тепло для домов без счетчиков отныне привяжут к температуре воздуха на улице. По мнению экспертов, стоимость должна учитывать еще и возраст дома, его техническое состояние и проект, по которому его построили.

 

Слышал, что привязка тарифов к температуре воздуха на улице это только желание, как это сделать не знают, опять все останется пустым пиаром премьера.


  • 0

#12 VIP

VIP

    Администратор

  • Администраторы
  • 859 сообщений

Отправлено 05 Январь 2016 - 02:12

Платити за тепло по-новому українці будуть вже за грудень

Платити за опалення за новою схемою розрахунку українці будуть вже за грудень, повідомив глава Мінрегіонбуду, віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко, передає 112 Україна.

За його словами, з допомогою нових розрахунків в опалювальний сезон українці зможуть економити близько 20% вартості опалення.

Зубко зазначив, що ключовим позитивом у такому рішенні є те, що громадяни сплачуватимуть лише за фактично спожите тепло.

Згідно з новою методологією, основними факторами, які визначають розмір щомісячної плати за послуги з централізованого опалення, є:

  • фактична температура зовнішнього повітря в розрахунковому місяці (чим теплішим є місяць, тим меншою буде плата за послугу в розрахунковому місяці, і навпаки);
  • тривалість опалювального сезону і середньозважені річні витрати теплової енергії протягом опалювального сезону, які враховані у встановлених тарифах на опалення для конкретного виконавця, який надає послуги у відповідному населеному пункті;
  • фактична кількість днів надання послуги в розрахунковому місяці;
  • календарна кількість днів у розрахунковому місяці.

"Ми створюємо умови, за яких комунальники повинні працювати так само, як роблять їхні європейські колеги, незважаючи на прогноз погоди і не спалюючи дорогоцінні енергоресурси в повітря. Практику, коли громадяни платили за взяті "з даху" цифри, ми припиняємо. Також доводжу до загального відома, що нові правила застосують з 19 грудня, коли і були прийняті зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630", - повідомив Зубко.

За його словами, у грудні 2015 року змінена плата за опалення буде нараховуватися за період, коли набрала чинності відповідна постанова Кабміну.

"Ураховуючи те, що розрахунковим періодом є календарний місяць, Мінрегіон вже звернув увагу держадміністрацій на те, що плата за послуги з централізованого опалення за грудень 2015 року повинна нараховуватися споживачам за новою методологією", - сказав Зубко.


  • 0

#13 VIP

VIP

    Администратор

  • Администраторы
  • 859 сообщений

Отправлено 05 Январь 2016 - 08:09

Орієнтовний розрахунок розміру субсидії
на оплату житлово-комунальних послуг

  • 0

#14 Користувач

Користувач

    Продвинутый пользователь

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 72 сообщений

Отправлено 08 Январь 2016 - 09:41

 Суть правительственной политики заключается в максимизации тарифов ЖКХ до уровня, который неспособны платить большинство украинских семей, с одной стороны, а с другой — в максимизации количества семей, которые должны получить субсидии из бюджета (в бюджете 2016 г. — 34 млрд грн) для целевой оплаты компаниям (а это преимущественно компании российских и украинских олигархов) коммунальных услуг (газ, тепло, вода, водоотведение, электричество). «Правительство с энтузиазмом буквально загоняет украинцев брать целевые субсидии и платить олигархам!

http://hvylya.net/ne...en-ekspert.html


  • 0

#15 Кристалл.И.Гаврилюк

Кристалл.И.Гаврилюк

    Продвинутый пользователь

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 855 сообщений
  • ГородВасильков

Отправлено 11 Январь 2016 - 08:01

Яценюк - народу: Если в квартире меньше 12 градусов - не платите за тепло. ВИДЕО  

censor_news_big3.jpg Если температура в жилом помещении ниже 18 градусов по Цельсию, граждане имеют право на пересчет тарифа за отопление, а при 12 градусах или ниже, вообще не должны платить.
Как передает Цензор.НЕТ со ссылкой наПравительственный портал, об этом заявил глава Кабмина Арсений Яценюк в программе "10 минут с премьер-министром".

По его словам, большое количество граждан обращается с тем, что "в квартире холодно, а счет выставляют такой, что вроде бы батареи горячие, а они не горячие" и отметил, что существует механизм пересчета тарифа за отопление в таком случае. Яценюк объяснил, что если в квартире температура ниже 18 градусов по Цельсию, гражданам необходимо позвонить по телефону в предприятие "Теплокоммунэнерго", с которым у них заключен договор, либо в ЖЭК или ОСББ, и сообщить им о проблеме, а также пригласить комиссию для составления соответствующего акта. При этом нужно обязательно получить номер зарегистрированной заявки.

В течение 72 часов комиссия должна прибыть и зарегистрировать температуру в помещении; в противном случае граждане могут самостоятельно составить соответствующий акт. "Для того, чтобы этот акт был достоверен, пригласите своих соседей по дому для того, чтобы они засвидетельствовали двумя подписями, что температура в вашей квартире действительно ниже 18 градусов", - подчеркнул Глава Правительства.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Ситуация с отоплением и водоснабжением мониторится круглосуточно, - Минрегионразвития

Яценюк отметил, что за каждый градус температуры ниже 18 счет за услугу отопления должен быть уменьшен на 5%. "Если в квартире температура не 18 градусов, а 16 градусов, то это значит, что счет за жилищно-коммунальные услуги за этот период должен быть уменьшен на 10%", - разъяснил он.

В том случае, если температура в жилом помещении 12 градусов, граждане вообще не должны платить по счету, подчеркнул он. "Но для этого также составьте акт, передайте его в предприятие "Теплокоммунэнерго". И это предприятие обязано осуществить пересчет счета, выставленного вашей квартире", - сказал Яценюк.


 


  • 0

#16 VIP

VIP

    Администратор

  • Администраторы
  • 859 сообщений

Отправлено 11 Январь 2016 - 12:02

Думаю что в данный момент абсолютно бессмысленно бороться с пересчётом за уже оказанные услуги...

Яценюк красиво говорит, но по факту получается, что если в квартире меньше 16 градусов, (что маловероятно, если конечно отопление не отключат на пару дней)т о скидка будет всего 10%. из расчёта пришедшей квитанции за декабрь с суммой 1100 грн за отопление заплатить все равно придётся около 900 грн. При этом нужно звать комиссию ждать портить себе нервы и тратить время.

 

В общем схема явно  нерабочая. Единственным выходом наверное есть создание ОСББ, установка счётчиков тепла на дом или переход на частные ЖЕКи.

 


  • 0

#17 Користувач

Користувач

    Продвинутый пользователь

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 72 сообщений

Отправлено 28 Январь 2016 - 05:51

Усі будинки поставлять "на лічильник"

 

Схоже, урядовці вирішили кардинально підійти до питання тотального обліку енергоресурсів, що споживаються житлово-комунальним господарством країни, а це не мало – 44 % усіх енергетичних та водних ресурсів. Вже через 2 роки, з 1 січня 2016 р, централізоване водопостачання води пересічним споживачам має здійснюватися лише за умови їїкомерційного обліку, а через 3 роки, з 1 січня 2017 р.,  те саме стосуватиметься і отримання теплової енергії та гарячого водопостачання. Юридичні особи отримають відстрочку на один рік. Одразу розчарую мешканців багатоквартирних будинків, які мають внутрішні лічильники на холодну та гарячу воду, або й навіть поквартирний лічильник обліку тепла – їхні засоби вимірювання не підпадають під визначення «комерційний облік», а тому будуть використовуватися у «факультативному» режимі. Фактично, переважна більшість споживачів з моменту ухвалення цього законопроекту почне облікОвування (а ті, що мають поквартирні лічильники – переоблікОвування) по новому.

Побудинкові лічильники.
 
Місяць тому Мінрегіонбуд розробив та оприлюднив на своєму сайті проект закону «Про комерційний облік теплової енергії, води та водовідведення у сфері комунальних послуг». Основне і концептуальне нововведення у даному законопроекті – це визначення терміну «споживачі теплової енергії, води, водовідведення». Такими пропонується вважати фізичних або юридичних осіб – власників нерухомого майна або осІб, уповноважених здійснювати управління багатоквартирним будинком (а це ОСББ, ЖЕКи, управляючі компанії), що мають окремі інженерні вводи до центральних систем тепло-, водопостачання чи водовідведення. А засоби комерційного обліку тепла встановлюються на межі балансової (майнової) належності мереж. Таким чином,комерційним обліком вважається облік енергоносія та/чи води на вході до багатоквартирного будинку,а не на вході у квартиру, як це відбувається зараз. Мешканці ж квартир за цим законопроектом є субспоживачами, тобто не є учасниками комерційних відносин. А їхні поквартирні лічильники можна використовувати тільки для розподілу вартості вже «проданих» будинку води та тепла між його мешканцями, тобто, для «розборок» між сусідами хто має яку частку оплачувати.
Фактично, тепер усі втрати тепла та води всередині будинку стають проблемою не теплопостачальників чи водоканалів, а самих мешканців багатоповерхівок. Таким чином, урядовці вирішують одне із завдань Оновленої Енергетичної стратегії України – «…це створить необхідні економічні передумови для впровадження енергоефективних проектів у сфері реконструкції зношених сьогодні теплових мереж із підвищенням їх економічності і надійності..» та стимулюватиме споживачівдо «…активного впровадження заходів з економії тепла та зниження його споживання приблизно на 30%...». Про це ми писали в одному із попередніх матеріалів «Тарифи на тепло: чому так дорого!?».

Ціна питання.
 
За даним Мінрегіонбуду, із майже 175 000 багатоповерхівок по всій Україні побудинкові лічильники холодної води мають лише близько 48 тисяч, гарячої води – трохи більше 8,5 тисяч, облік теплової енергії та регулятори температури встановлені лише в 31 % багатоповерхівок. Усього для запровадження комерційного обліку тепла, холодно та гарячої води потрібно встановити майже 220 000 приладів обліку, якщо бути точним – 115 178 лічильників холодної води, 31006 – гарячої та 72 120 приладів обліку і регулювання тепла. Вартість лічильника на холодну воду, наведена у пояснювальній записці до законопроекту, складає 3,5 тис.грн., на гарячу воду – 12 тис.грн., на тепло – близько 40 тис.грн.
Загальний обсяг коштів, необхідних для встановлення такої кількості лічильників урядовці оцінили в 3,8 мільярди гривень. Хто має заплатити ці мільярди? Законопроект дає чітку відповідь «обов’язок встановлення вузлів комерційного обліку та їх збереження покладається на споживачів».
Але цих майже 4 мільярди – це далеко не все. Тут урядовці обрахували тільки лічильники для житлових будинків. А як щодо обліку витрат у будівлях більш як 40 тисяч закладів соціальної сфери – це близько 14 тисяч дошкільних закладів, майже 20 тисяч шкіл та понад 6 тисяч лікарень? За приблизними підрахунками це додатково обійдеться у 2 млрд. грн.. Хто має це оплатити? Знову чітка відповідь –«органи місцевого самоврядування розробляють, затверджують та забезпечують виконання програм встановлення вузлів комерційного обліку на об’єктах нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності». При чому, ухвалити такі програми вони мають протягом шести місяців після набрання чинності цього закону. Більше того, законом органи самоврядування будуть зобов’язані передбачити у бюджетах виконання цих заходів.
А облік на об’єктах нерухомості, в яких розміщені державні установи, соціальні заклади державного значення тощо і які перебувають у державній власності? Кабінет Міністрів зобов’язаний це забезпечити у встановлені законом терміни. Це ще плюс 1,8 млрд. грн. із державного бюджету. Солідна сума виходить.
Навіть і це ще не все: законопроектом передбачено, що «власники (користувачі) земельних ділянок зобов’язані встановити вузли комерційного обліку водовідведення, що використовується для господарсько-побутових потреб, і вести окремий облік води». Отож маємо ще десятки тисяч споживачів, які мають встановити лічильник на водовідведення, вартість якого, на відміну від інших лічильників, урядовці не наводять навіть приблизно. Так само як і кількість власників землі, що підпадають під цю норму. Про це та інше ми дізнаємося протягом шести місяців після ухвалення цього законопроекту. Саме у такий термін Кабінет Міністрів має прийняти усі необхідні підзаконні акти, в тому числі встановити технічні вимоги до вузлів комерційного обліку. Це має зробити Мінрегіонбуд. Але які б не були вимоги до лічильників водовідведення, боюся, рахунок знову піде на мільярди. І це все протягом трьох-чотирьох найближчих років!
І на завершення нашої цікавої арифметики – про стабільність фінансових втрат споживачів:  витрати на технічне обслуговування, періодичну повірку та ремонт засобів вимірювання – теж за їхній кошт.

Будуть відключати!
 
       «Суворість українських законів компенсується необов’язковістю їх виконання» - не знаю, хто вивів таку цікаву сентенцію, але схоже законотворці теж про неї чули та врахували і цей аспект. Законопроект визначає не лише правові, економічні та організаційні засади комерційного обліку, а також здійснення контролю. Це виражається у встановленні штрафних санкцій за його невиконання. Так, невиконання вимог законну із запровадження комерційного обліку у визначений термін є підставою для припинення надання послуг централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення. Правда, не одразу. Спочатку штрафують за невстановлення засобів обліку фізичних осіб від 170 до 340 грн., а посадовців юридичних осіб чи фізосіб-підприємців - від 340 до 1700 грн. Далі надсилають попередження і чекають три місяці. Все одно не поставили лічильники? Штрафують на 1020 – 3400 грн за невиконання припису та відключають від постачання води, тепла та/чи водовідведення. І будьте певні – обов’язково відключать, адже законодавець передбачив відповідальність навіть для постачальників тепла та води за невідключення. Дослівно: «Порушення норм Закону…, що призвело до безоблікового споживання теплової енергії, питної та гарячої води, послуг з водовідведення понад строк, установлений Законом – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі..», коротше, оштрафують їх на суму від 1020 до 3400 грн.
Є винятки, коли не мають права відключити: а) воду не відключать окремим юридичним особам, які захищені спеціальним законодавством, а тільки обмежать «до рівня екологічної броні» - це мінімальний рівень використання питної води, необхідний для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; б) населення від теплопостачання в опалювальний період. В усіх інших випадках, як кажуть, по всій строгості закону.

Плюси та мінуси.
 
Незважаючи на всю репресивність даного законопроекту, він має ряд позитивних норм. По перше, чітко визначені терміни запровадження обліку в усіх без винятку будівлях, а також визначена відповідальність за їх порушення. Погодьтеся, не кожен закон України є настільки чітким і зрозумілим. Це, до речі, відповідає європейській практиці: наприклад, Директива ЄС 2010/31 щодо енергоефективності будівель передбачає, що не пізніше 31 грудня 2020 року усі нові будівлі мають бути будівлями з майже нульовим споживання енергії.
По друге, тотальний облік використання енергоресурсів однозначно має привести до їх економії, адже оплата за послуги теплопостачання буде напряму залежати від кількості та якості поданого у будівлю енергоносія і при наявності регулювального обладнання споживач зможе суттєво економити при зміні погодних умов. Це призведе і до зменшення можливості зловживань з боку тепло- та водопостачальних організацій.
По третє, запропонована система обліку на вході у будинок є значно кращою за існуючу, адже одиницею споживання енергоресурсів насправді є будинок як цілісний майновий комплекс, а не квартира. Це змушує споживачів навести лад з внутрішньо будинковими мережами (а це є спільна власність власників квартир будинку), а також вживати заходи із зменшення тепловтрат у будинку, які у більшості українських багатоповерхівок сягають 40 %.
Проте, такий закон має ухвалюватися лише після запровадження фінансових механізмів, що дозволять як населенню, так і органам місцевого самоврядування порівняно безболісно впроваджувати енергозберігаючі заходи. За нинішніх умов це майже нереально. Зобов’язати законом органи місцевого самоврядування закласти у свої бюджети 2 мільярди гривень на засоби обліку – це просто. Тільки питання: звідки ці кошти у місцевих бюджетах візьмуться, зважаючи на теперішній стан хронічного недофінансування? Де знайде дотаційна міська рада по 55 тис.грн. (3,5 тис.грн – лічильник на воду, 12 тис.грн. – на гарячу воду, 40 тис.грн. – опалення, і ще невідомо скільки за облік водовідведення) на встановлення лічильників для кожної школи, дитячого садочка, лікарні, поліклініки, адмінприміщення тощо? І що, будемо відключати соціальні об’єкти від постачання води і тепла, а їх керівників безбожно штрафувати?
Розробники законопроекту можуть зауважити, що вкладені в засоби обліку кошти швидко повернуться за рахунок економії енергоресурсів. Ось в тому і проблема, що не повернуться. За діючої системи планування бюджетів «зверху», при економії витрат по статті «енергоресурси» наступного бюджетного періоду ці стаття буде урізана до рівня фактично понесених витрат за попередній рік. Для чого економити? Ні, не так: Як можна економити енергоресурси, якщо вкладені на такі цілі кошти не відшкодовуються за рахунок цієї ощадливості?
Тепер щодо житлових будинків: можна допустити, що в ОСББ керівники об’єднано переконають мешканців у вигідності вкладення коштів у засоби обліку і члени ОСББ зроблять на це внески. А як бути з будинками, які обслуговуються ЖЕКами, а це, за даними Мінрегіонбуду, понад 63 % усіх багатоповерхівок в Україні? Згідно законопроекту, споживачем послуг є власник нерухомості, або особа, що надає послуги з управління багатоквартирним будинком, тобто для понад 63 % багатоповерхівок це ЖЕК. Знову питання: за рахунок чого ЖЕК може придбати та встановити засоби обліку на 100, 200 чи навіть 300 і більше будинків, в яких він надає послуги з управління та утримання, протягом 2-3-х років? Зрозуміло, що потім ці витрати він перекладе на мешканців будинків (що, до речі, при чинному регулюванні надання житлово-комунальних послуг не так вже і просто зробити без згоди мешканців), але де ЖЕК має взяти оборотні кошти для придбання та встановлення цих лічильників? Знову штрафи та відключення будинків?
І зовсім незрозумілою є норма щодо обліку водовідведення для власників земельних ділянок. При наявності лічильника обліку водопостачання, кількість відведених стоків рахується відповідно до кількості спожитої води. Якщо отриману обліковану воду мешканець приватного будинку не скидає в каналізацію, а витрачає для поливу газону-саду-городу – то фактична кількість стоків є значно меншою. В такому випадку, встановлення лічильника на водовідведення має бути правом власника ділянки, а не обов’язком. Багато витрачає на сад-город – поставив лічильник і економить кошти. Не поливає нічого – лічильник не ставить. І ніхто нікого не штрафує!
Можна ще багато говорити про можливості залучення коштів на утеплення будинків, заміну внутрішньо будинкових мереж, ремонт дахів, утеплення підвалів, заміну вікон тощо. Точніше, про відсутність таких можливостей. Адже станом на сьогодні у будинках, де не створено ОСББ (а таких понад 80 %) це можна зробити фактично лише за кошти мешканців і лише за 100 % згоди усіх власників квартир. Ну хіба ще можна згадати про поодинокі випадки, коли роботи з капітальних ремонтів проводяться за бюджетні кошти...
При відсутності фінансових механізмів, таких як пільгове кредитування, енергосервісні договори, револьверні фонди тощо, які дозволяють залучити ресурси навіть на встановлення засобів обліку (вже не говорячи про інші, більш масштабні заходи з енергозбереження), впровадження даного законопроекту може призвести більше до негативних результатів. Адже енергозбереження – це в першу чергу зміна свідомості та поведінки людей. А репресивними методами позитивне ставлення до ощадного використання енергії не здобудеш.
 
І насамкінець варто зазначити, що у цього законопроекту можуть бути впливові прихильники. Це тепло- та водопостачальні компанії. Вони як ніхто зацікавлені у його прийнятті, адже це призведе до укрупнення споживачів - тепер їм не доведеться мати справу з кожним власником квартири окремо, та й тепловтрати в межах будинків та зношеність теплових мереж перестануть бути їхнім клопотом. Але  найбільш зацікавленими є виробники засобів обліку. Практика прийняття подібних рішень урядовцями показує, що це можуть бути конкретні компанії, під які виписуються технічні вимоги.

 


Сообщение отредактировал VIP: 28 Январь 2016 - 06:18

  • 0

#18 Користувач

Користувач

    Продвинутый пользователь

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 72 сообщений

Отправлено 30 Январь 2016 - 03:43


  • 0

#19 Користувач

Користувач

    Продвинутый пользователь

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 72 сообщений

Отправлено 30 Январь 2016 - 04:17

 

 

 

Усі будинки поставлять "на лічильник"

 

Схоже, урядовці вирішили кардинально підійти до питання тотального обліку енергоресурсів, що споживаються житлово-комунальним господарством країни, а це не мало – 44 % усіх енергетичних та водних ресурсів. Вже через 2 роки, з 1 січня 2016 р, централізоване водопостачання води пересічним споживачам має здійснюватися лише за умови їїкомерційного обліку, а через 3 роки, з 1 січня 2017 р.,  те саме стосуватиметься і отримання теплової енергії та гарячого водопостачання. Юридичні особи отримають відстрочку на один рік. Одразу розчарую мешканців багатоквартирних будинків, які мають внутрішні лічильники на холодну та гарячу воду, або й навіть поквартирний лічильник обліку тепла – їхні засоби вимірювання не підпадають під визначення «комерційний облік», а тому будуть використовуватися у «факультативному» режимі. Фактично, переважна більшість споживачів з моменту ухвалення цього законопроекту почне облікОвування (а ті, що мають поквартирні лічильники – переоблікОвування) по новому.

Побудинкові лічильники.
 
Місяць тому Мінрегіонбуд розробив та оприлюднив на своєму сайті проект закону «Про комерційний облік теплової енергії, води та водовідведення у сфері комунальних послуг». Основне і концептуальне нововведення у даному законопроекті – це визначення терміну «споживачі теплової енергії, води, водовідведення». Такими пропонується вважати фізичних або юридичних осіб – власників нерухомого майна або осІб, уповноважених здійснювати управління багатоквартирним будинком (а це ОСББ, ЖЕКи, управляючі компанії), що мають окремі інженерні вводи до центральних систем тепло-, водопостачання чи водовідведення. А засоби комерційного обліку тепла встановлюються на межі балансової (майнової) належності мереж. Таким чином,комерційним обліком вважається облік енергоносія та/чи води на вході до багатоквартирного будинку,а не на вході у квартиру, як це відбувається зараз. Мешканці ж квартир за цим законопроектом є субспоживачами, тобто не є учасниками комерційних відносин. А їхні поквартирні лічильники можна використовувати тільки для розподілу вартості вже «проданих» будинку води та тепла між його мешканцями, тобто, для «розборок» між сусідами хто має яку частку оплачувати.
Фактично, тепер усі втрати тепла та води всередині будинку стають проблемою не теплопостачальників чи водоканалів, а самих мешканців багатоповерхівок. Таким чином, урядовці вирішують одне із завдань Оновленої Енергетичної стратегії України – «…це створить необхідні економічні передумови для впровадження енергоефективних проектів у сфері реконструкції зношених сьогодні теплових мереж із підвищенням їх економічності і надійності..» та стимулюватиме споживачівдо «…активного впровадження заходів з економії тепла та зниження його споживання приблизно на 30%...». Про це ми писали в одному із попередніх матеріалів «Тарифи на тепло: чому так дорого!?».

Ціна питання.
 
За даним Мінрегіонбуду, із майже 175 000 багатоповерхівок по всій Україні побудинкові лічильники холодної води мають лише близько 48 тисяч, гарячої води – трохи більше 8,5 тисяч, облік теплової енергії та регулятори температури встановлені лише в 31 % багатоповерхівок. Усього для запровадження комерційного обліку тепла, холодно та гарячої води потрібно встановити майже 220 000 приладів обліку, якщо бути точним – 115 178 лічильників холодної води, 31006 – гарячої та 72 120 приладів обліку і регулювання тепла. Вартість лічильника на холодну воду, наведена у пояснювальній записці до законопроекту, складає 3,5 тис.грн., на гарячу воду – 12 тис.грн., на тепло – близько 40 тис.грн.
Загальний обсяг коштів, необхідних для встановлення такої кількості лічильників урядовці оцінили в 3,8 мільярди гривень. Хто має заплатити ці мільярди? Законопроект дає чітку відповідь «обов’язок встановлення вузлів комерційного обліку та їх збереження покладається на споживачів».
Але цих майже 4 мільярди – це далеко не все. Тут урядовці обрахували тільки лічильники для житлових будинків. А як щодо обліку витрат у будівлях більш як 40 тисяч закладів соціальної сфери – це близько 14 тисяч дошкільних закладів, майже 20 тисяч шкіл та понад 6 тисяч лікарень? За приблизними підрахунками це додатково обійдеться у 2 млрд. грн.. Хто має це оплатити? Знову чітка відповідь –«органи місцевого самоврядування розробляють, затверджують та забезпечують виконання програм встановлення вузлів комерційного обліку на об’єктах нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності». При чому, ухвалити такі програми вони мають протягом шести місяців після набрання чинності цього закону. Більше того, законом органи самоврядування будуть зобов’язані передбачити у бюджетах виконання цих заходів.
А облік на об’єктах нерухомості, в яких розміщені державні установи, соціальні заклади державного значення тощо і які перебувають у державній власності? Кабінет Міністрів зобов’язаний це забезпечити у встановлені законом терміни. Це ще плюс 1,8 млрд. грн. із державного бюджету. Солідна сума виходить.
Навіть і це ще не все: законопроектом передбачено, що «власники (користувачі) земельних ділянок зобов’язані встановити вузли комерційного обліку водовідведення, що використовується для господарсько-побутових потреб, і вести окремий облік води». Отож маємо ще десятки тисяч споживачів, які мають встановити лічильник на водовідведення, вартість якого, на відміну від інших лічильників, урядовці не наводять навіть приблизно. Так само як і кількість власників землі, що підпадають під цю норму. Про це та інше ми дізнаємося протягом шести місяців після ухвалення цього законопроекту. Саме у такий термін Кабінет Міністрів має прийняти усі необхідні підзаконні акти, в тому числі встановити технічні вимоги до вузлів комерційного обліку. Це має зробити Мінрегіонбуд. Але які б не були вимоги до лічильників водовідведення, боюся, рахунок знову піде на мільярди. І це все протягом трьох-чотирьох найближчих років!
І на завершення нашої цікавої арифметики – про стабільність фінансових втрат споживачів:  витрати на технічне обслуговування, періодичну повірку та ремонт засобів вимірювання – теж за їхній кошт.

Будуть відключати!
 
       «Суворість українських законів компенсується необов’язковістю їх виконання» - не знаю, хто вивів таку цікаву сентенцію, але схоже законотворці теж про неї чули та врахували і цей аспект. Законопроект визначає не лише правові, економічні та організаційні засади комерційного обліку, а також здійснення контролю. Це виражається у встановленні штрафних санкцій за його невиконання. Так, невиконання вимог законну із запровадження комерційного обліку у визначений термін є підставою для припинення надання послуг централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення. Правда, не одразу. Спочатку штрафують за невстановлення засобів обліку фізичних осіб від 170 до 340 грн., а посадовців юридичних осіб чи фізосіб-підприємців - від 340 до 1700 грн. Далі надсилають попередження і чекають три місяці. Все одно не поставили лічильники? Штрафують на 1020 – 3400 грн за невиконання припису та відключають від постачання води, тепла та/чи водовідведення. І будьте певні – обов’язково відключать, адже законодавець передбачив відповідальність навіть для постачальників тепла та води за невідключення. Дослівно: «Порушення норм Закону…, що призвело до безоблікового споживання теплової енергії, питної та гарячої води, послуг з водовідведення понад строк, установлений Законом – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі..», коротше, оштрафують їх на суму від 1020 до 3400 грн.
Є винятки, коли не мають права відключити: а) воду не відключать окремим юридичним особам, які захищені спеціальним законодавством, а тільки обмежать «до рівня екологічної броні» - це мінімальний рівень використання питної води, необхідний для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; б) населення від теплопостачання в опалювальний період. В усіх інших випадках, як кажуть, по всій строгості закону.

Плюси та мінуси.
 
Незважаючи на всю репресивність даного законопроекту, він має ряд позитивних норм. По перше, чітко визначені терміни запровадження обліку в усіх без винятку будівлях, а також визначена відповідальність за їх порушення. Погодьтеся, не кожен закон України є настільки чітким і зрозумілим. Це, до речі, відповідає європейській практиці: наприклад, Директива ЄС 2010/31 щодо енергоефективності будівель передбачає, що не пізніше 31 грудня 2020 року усі нові будівлі мають бути будівлями з майже нульовим споживання енергії.
По друге, тотальний облік використання енергоресурсів однозначно має привести до їх економії, адже оплата за послуги теплопостачання буде напряму залежати від кількості та якості поданого у будівлю енергоносія і при наявності регулювального обладнання споживач зможе суттєво економити при зміні погодних умов. Це призведе і до зменшення можливості зловживань з боку тепло- та водопостачальних організацій.
По третє, запропонована система обліку на вході у будинок є значно кращою за існуючу, адже одиницею споживання енергоресурсів насправді є будинок як цілісний майновий комплекс, а не квартира. Це змушує споживачів навести лад з внутрішньо будинковими мережами (а це є спільна власність власників квартир будинку), а також вживати заходи із зменшення тепловтрат у будинку, які у більшості українських багатоповерхівок сягають 40 %.
Проте, такий закон має ухвалюватися лише після запровадження фінансових механізмів, що дозволять як населенню, так і органам місцевого самоврядування порівняно безболісно впроваджувати енергозберігаючі заходи. За нинішніх умов це майже нереально. Зобов’язати законом органи місцевого самоврядування закласти у свої бюджети 2 мільярди гривень на засоби обліку – це просто. Тільки питання: звідки ці кошти у місцевих бюджетах візьмуться, зважаючи на теперішній стан хронічного недофінансування? Де знайде дотаційна міська рада по 55 тис.грн. (3,5 тис.грн – лічильник на воду, 12 тис.грн. – на гарячу воду, 40 тис.грн. – опалення, і ще невідомо скільки за облік водовідведення) на встановлення лічильників для кожної школи, дитячого садочка, лікарні, поліклініки, адмінприміщення тощо? І що, будемо відключати соціальні об’єкти від постачання води і тепла, а їх керівників безбожно штрафувати?
Розробники законопроекту можуть зауважити, що вкладені в засоби обліку кошти швидко повернуться за рахунок економії енергоресурсів. Ось в тому і проблема, що не повернуться. За діючої системи планування бюджетів «зверху», при економії витрат по статті «енергоресурси» наступного бюджетного періоду ці стаття буде урізана до рівня фактично понесених витрат за попередній рік. Для чого економити? Ні, не так: Як можна економити енергоресурси, якщо вкладені на такі цілі кошти не відшкодовуються за рахунок цієї ощадливості?
Тепер щодо житлових будинків: можна допустити, що в ОСББ керівники об’єднано переконають мешканців у вигідності вкладення коштів у засоби обліку і члени ОСББ зроблять на це внески. А як бути з будинками, які обслуговуються ЖЕКами, а це, за даними Мінрегіонбуду, понад 63 % усіх багатоповерхівок в Україні? Згідно законопроекту, споживачем послуг є власник нерухомості, або особа, що надає послуги з управління багатоквартирним будинком, тобто для понад 63 % багатоповерхівок це ЖЕК. Знову питання: за рахунок чого ЖЕК може придбати та встановити засоби обліку на 100, 200 чи навіть 300 і більше будинків, в яких він надає послуги з управління та утримання, протягом 2-3-х років? Зрозуміло, що потім ці витрати він перекладе на мешканців будинків (що, до речі, при чинному регулюванні надання житлово-комунальних послуг не так вже і просто зробити без згоди мешканців), але де ЖЕК має взяти оборотні кошти для придбання та встановлення цих лічильників? Знову штрафи та відключення будинків?
І зовсім незрозумілою є норма щодо обліку водовідведення для власників земельних ділянок. При наявності лічильника обліку водопостачання, кількість відведених стоків рахується відповідно до кількості спожитої води. Якщо отриману обліковану воду мешканець приватного будинку не скидає в каналізацію, а витрачає для поливу газону-саду-городу – то фактична кількість стоків є значно меншою. В такому випадку, встановлення лічильника на водовідведення має бути правом власника ділянки, а не обов’язком. Багато витрачає на сад-город – поставив лічильник і економить кошти. Не поливає нічого – лічильник не ставить. І ніхто нікого не штрафує!
Можна ще багато говорити про можливості залучення коштів на утеплення будинків, заміну внутрішньо будинкових мереж, ремонт дахів, утеплення підвалів, заміну вікон тощо. Точніше, про відсутність таких можливостей. Адже станом на сьогодні у будинках, де не створено ОСББ (а таких понад 80 %) це можна зробити фактично лише за кошти мешканців і лише за 100 % згоди усіх власників квартир. Ну хіба ще можна згадати про поодинокі випадки, коли роботи з капітальних ремонтів проводяться за бюджетні кошти...
При відсутності фінансових механізмів, таких як пільгове кредитування, енергосервісні договори, револьверні фонди тощо, які дозволяють залучити ресурси навіть на встановлення засобів обліку (вже не говорячи про інші, більш масштабні заходи з енергозбереження), впровадження даного законопроекту може призвести більше до негативних результатів. Адже енергозбереження – це в першу чергу зміна свідомості та поведінки людей. А репресивними методами позитивне ставлення до ощадного використання енергії не здобудеш.
 
І насамкінець варто зазначити, що у цього законопроекту можуть бути впливові прихильники. Це тепло- та водопостачальні компанії. Вони як ніхто зацікавлені у його прийнятті, адже це призведе до укрупнення споживачів - тепер їм не доведеться мати справу з кожним власником квартири окремо, та й тепловтрати в межах будинків та зношеність теплових мереж перестануть бути їхнім клопотом. Але  найбільш зацікавленими є виробники засобів обліку. Практика прийняття подібних рішень урядовцями показує, що це можуть бути конкретні компанії, під які виписуються технічні вимоги.

 

Киян ставлять на лічильник – для економії газу

«В Україні діє закон «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу», і згідно з ним споживачі, які мають у своїх квартирах газові колонки, а не лише плити, зобов’язані мати лічильники газу, починаючи з 1 січня цього року. У Києві таких квартир – 48,5 тисяч. «Київгаз» за допомогою НКРЕКП отримав кошти на закупівлю і встановлення лічильників, але 12 тисяч квартир з цієї категорії їх ще не мають, – визнає Юрій Лебедєв. Причина в тому, що громадяни стали відмовлятися від встановлення лічильників. Об’єктивно родина, що має газову колонку, споживає 23-24 кубометри газу на рік на людину, і за лічильником це чудово видно. А норма є заниженою, і передбачає 9 кубометрів на людину».

 

Згідно Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», ПАТ «Київгаз» був зобов’язаний встановити лічильники природного газу у квартирах та будинках, де газ використовується для підігріву води та приготування їжі (тобто там, де встановлені газові водогрійні колонки разом з газовими плитами) до кінця 2015 року.

Та у зв’язку із заниженими нормами споживання, велика кількість абонентів відмовились від безкоштовного встановлення лічильників. Однак слід пам'ятати, що згідно статті 5 цього ж закону ті споживачі, що відмовились від встановлення приладів обліку газу мають бути відключені від газопостачання. http://www.radiosvoboda.org/content/article/27488425.html

 

 


  • 0

#20 Користувач

Користувач

    Продвинутый пользователь

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 72 сообщений

Отправлено 02 Февраль 2016 - 09:01

В Украине будут начислять пеню за несвоевременную уплату "коммуналки".

http://news.abomus.c...utm_campaign=Ua


  • 0




Количество пользователей, читающих эту тему: 0

0 пользователей, 0 гостей, 0 анонимных