Досьє політика. Ігор Кононенко

васильков 1 467 |
30-07-2018 |

Поділитися сторінкою Поділитися в Facebook Поділитися в Telegram Поділитися в Whatsapp Поділитися в Viber

Напередодні нового політичного сезону ми починаємо розповідати про найбільш результативних депутатів цього скликання Верховної Ради України. Сьогоднішня розповідь присвячена першому заступнику голови фракції партії «Блок Петра Порошенка»



Дитинство
Ігор Кононенко народився у серпні 1965 року в Києві. Виховувався у родині славетної династії автотранспортників Кононенків.
Батько майбутнього політика більше п’ятдесяти років свого життя присвятив цій галузі, здобувши звання заслуженого працівника. Через його численні відрядження маленький Ігор Кононенко немало часу провів у дружніх СРСР країнах: в Афганістані та на Кубі.
З цієї причини в дитинстві йому довелося змінити шість шкіл, а в старших класах він вже навчався у Києві – в загальноосвітній середній школі № 45.
Був доволі активною дитиною. Кандидат у майстри спорту з вільної боротьби.


Освіта
За сімейною традицією у 1982 році вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту (спеціальність «Економіка та управління на транспорті»). Але після другого курсу перервав навчання через службу у лавах Збройних сил. Повернувшись із армії, поновився у виші. У 1989 році закінчив КАДІ, отримавши диплом з відзнакою.
Вступив до аспірантури, втім через три місяці покинув навчання через необхідність заробляти гроші для забезпечення власної молодої родини, оскільки на той час вже мав маленького сина.


Трудовий шлях
Ще у студентські роки Ігор Кононенко почав забезпечувати свою сім’ю, розвантажуючи вагони на залізничній станції Київ-Товарний. Згодом офіційно працевлаштувався у мале підприємство «Транспорт» (1991 рік).
В подальшому працював на різних підприємствах реального сектору економіки: МП «Транспорт», ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн», ВАТ «Київське автотранспортне підприємство-2240» тощо.
Побудував кар’єру від водія до керівника бізнесу. У різні роки обіймав посади комерційного директора, генерального директора тощо. Останнє місце роботи перед обранням до парламенту – голова Наглядової ради ПАТ ЗНКІФ «ВІК».


Громадська та політична діяльність
Після Помаранчевої революції прийняв пропозицію балотуватися до Київської міської ради, яка на той час потребувала активних молодих фахівців із досвідом роботи в реальному секторі економіки. Став місцевим депутатом у 2006 році та обійняв посаду заступника голови постійної комісії з питань транспорту та зв'язку. Серед проектів, за які відповідав особисто за вісім років у Київраді: розвиток транспортної інфраструктури столиці, удосконалення роботи приватних перевізників (підвищення вимог щодо якості послуг), оновлення парку транспорту підприємства «Київпастранс» до Євро-2012, розвантаження середмістя для уникнення заторів, Гаванський міст тощо.
Кілька разів відмовлявся від пропозицій балотуватися в парламент від своєї політичної сили. Втім, коли після Революції гідності перед країною постали нові виклики, вирішив використати власні знання та вміння для порятунку та розбудови України. На парламентських виборах восени 2014 року був обраний народним депутатом за списком політичної партії «Блок Петра Порошенка» (29 місце).
Наразі – перший заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка», член Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. За внутрішнім розподілом фракції «закріплений» за Васильківським та Обухівським районами Київської області.


Родина
Дружина – Лілія Ігорівна Кононенко, з якою познайомився під час навчання в інституті (одружилися на четвертому курсі). Разом виховують трьох дітей: названого на честь батька депутата сина Віталія, названу на честь тещі політика дочку Дарію та дочку Ольгу.


Автор: Олег Куліков